Размер: 22х33х10 см.440 рубРаздел: «Мы открыли совершенно новое направление в мире ярких и практичных подарков!» - дизайнеры ведущего бренда оригинальных подарков DCI в1850 рубРаздел: Компактный USB-накопитель отличается интересным дизайном и удобным выдвижным коннектором, который можно спрятать в корпусе940 рубРаздел: Вдсутнсть однозначних критерв розмежування ЧР веде до непослдовного використання х формальних семантичних ознак, сприя появ рзномантних класифкацй ДЧР. Так, залежно вд морфологчних форм вираження ЧР подляються на морфологзован (виражен словами тих частин мови, для яких дана синтаксична функця первинною, основною) неморфологзован (виражен словами тих частин мови, для яких дана синтаксична функця вторинною) (Бабайцева, 1975). В.В. Лущай розрзня три комплекси словоформ: - морфологзован ЧР (як трактуються у традицйному план, тобто як конкретн форми конкретних частин мови у х основних синтаксичних функцях); - функцональн еквваленти морфологзованих ЧР (як конкретн словоформи конкретних частин мови у х вторинних, похдних функцях); - синкретичн ЧР (так словоформи, як одночасно займають дв синтаксичн позиц виконують дв синтаксичн функц (Лущай, 1981). У роботах бльшост учених одню з головних проблема ярусного розмежування ЧР з урахуванням х вдмнностей в утворенн синтаксично структури речення. В.¶. Фурашов видля типов власне синкретичн ЧР, вважаючи, що типов ДЧР формуються на баз морфологзованих способв х вираження мають одинарн вдношення в реченн. Власне синкретичн ЧР формуються на баз неморфологзованих способв вираження в реченн мають подвйн зв язки вдношення. Промжне положення мж типовими власне синкретичними ЧР займають ДЧР, як мають рзн вдтнки значень. Цей пдклас формуться в основному за рахунок неморфологзованих ДЧ з одинарними вдношеннями (Фурашов, 1977, 95). Дехто з лнгвств виходить з поняття "структурно повноти", або обов язкового мнмуму речення, який, залежно вд валентност дслова, може бути двокомпонентним трикомпонентним (Гузь, 1973). "Увага до тако ознаки, як "обов язковсть необов язковсть" того чи ншого члена речення в завершеност конструкц" (Никитин, 1969) забезпечила вднесення до основи речення, крм головних членв (двокомпонентного мнмуму), також деяких другорядних, зокрема додаткв, а при неперехдних дсловах обставин (Ломтев, 1979). Н.Л. ¶ваницька, виходячи з того, що ЧР подляються за ознакою обов язковост необов язковост, говорить у свой статт, що можуть бути так ЧР: пдмет; присудок; обов язковий ДЧ первинно залежност; обов язков ДЧ, як поширюють члени первинно залежност; обов язков ДЧ, залежн вд нших ДЧ; необов язков (факультативн) ДЧ (¶ваницька, 1986). В.В. Бабайцева послдовно проводить дею "багатоаспектност" ЧР, що передбача "поднання всх аспектв членування речення, в тому числ логчного, структурного комункативного" (Бабайцева, 1975, 4). Член речення розглядаться автором як свордний конденсатор, який дозволя доповнити ранше вдкрит ознаки елементв, що складають речення, новими властивостями, побаченими й описаними з погляду нових позицй, нових синтаксичних напрямв. Таким чином, вчення про ЧР останнм часом зазнало певних змн. З погляду сьогодення традицйне вчення ма здобутки та суперечност. До основних здобуткв вдносимо обгрунтування подлу ЧР на головн другорядн (особливо детальний опис головних), високий ступнь граматично абстракц ЧР (формальний подл ЧР на другорядн головн спрямований не на речення як мовленнву одиницю з конкретним лексичним наповненням, а на речення як абстрактну конструкцю). Оскльки кожне явище граматично будови за свою природою двобчне, тобто ма як внутршню, так зовншню сторони, то при характеристиц синкретичних членв слд враховувати два моменти: по-перше, внутршню, значеннву основу, в якй вдбиваються реальн вдношення мж предметами, явищами та х ознаками; по-друге, "способи вираження синкретичних членв речення вдповдними утвореннями, тобто певне формальне х вираження" (Кротевич, 1959, 4). Формальн засоби синтаксично органзац речення становлять, таким чином, ту матеральну основу, на якй ма базуватися науковий аналз семантико- синтаксично структури речення. Але формальн засоби синтаксису не можуть стати об ктом справжнього синтаксичного аналзу у вдрив вд х семантико- синтаксичних функцй. У дослдженнях власне мовно органзац смислу речення вдом два пдходи: "вд значення" "вд форми". Обидва шляхи ефективн, але можливост х неоднаков. Шляхом "вд значення" дослджуться рзномантнсть форм, як виражають певн значення, шляхом "вд форми" рзномантн значення, як виражаються одню формою (Арват, 1984, 14). Такий пдхд до аналзу мовних явищ, в основу якого покладено дослдження лнгвстичних одиниць "вд значення до форми", результативним, оскльки його реалзаця да можливсть простежити процес функцонально-семантичного зближення структурно не тотожних засобв вираження, саме тому ми вибрали цей шлях. Синкретичн другорядн члени речення з об ктно-просторовим значенням формуються в результат семантико-синтаксично взамод головного залежного елементв конструкц. Будучи факультативними з структурного погляду компонентами речення, так синкретичн словосполучення значно розширюють семантично ускладнюють його нформативний план, вносячи додаткове повдомлення. Актуальним дослдження засобв вираження синкретичних другорядних членв речення, як охоплюють два типи: 1) прийменниково-вдмнков конструкц; 2) вдмнков форми. Найбльш поширеним засобом вираження синкретичних ДЧР прийменниково- вдмнков конструкц. У конструюванн зворотв велика роль вдводиться прийменникам. Зв язок прийменника з певною вдмнковою формою грунтуться на вдповдност х значень. Прийменников звороти бльш синтаксичн, нж вдмнков. Таким чином, роль прийменникв у вираженн синтаксичного зв язку формуванн лексико-граматичного значення конструкц дуже велика. При характеристиц конструкцй з об ктно-просторовим значенням, особливо уваги заслугову стрижневий, поширюваний компонент (Андерш, 1987, 97). Позицю пдпорядковуючого елемента займають дслова, оскльки це найбльш мстка складна категоря та найбльш конструктивний у структур речення компонент (Васильв, 1984, 35). Дслово як частина мови характеризуться такою категоральною семантикою, яка може бути самодостатньою або самонедостатньою, тобто може не вимагати або вимагати для сво реалзац доповнення певними поширювачами (Андерш, 1987, 97). У словосполученнях з об ктно-просторовим значенням представлен багаточисельн семантичн групи дслв, серед яких найбльш продуктивними так дслова: руху (перемщення, пересування), змни мсцеположення, спрямовано д, розташування, перебування, буття, спостереження, прац, стану та нш. Синтаксично залежний компонент у сполученнях названого типу найчастше виражений менниками таких розрядв: 1) особов неособов назви у множин (серед двчат, серед них, серед нас та н.). Були там серед нас майори, каптани - вс переучувались на цивльний кшталт . (О.Г.) Це ж вн зараз лежить, мабуть, на спориш серед товаришв, помелю ногами. (О.Г.); 2) назви обмежених просторових об'ктв або предметв, наприклад: Потм став з брязкотом ритись серед свого радомотлоху, перебирав, лпив яксь дротики в металевй грубй коробц. Це ж вн зараз лежить на спориш серед товаришв, серед розкиданих пдручникв, . а коли вже надто втомиться, тод пдведе голову (О.Г.); 3) збрн назви, наприклад: . зараз серед залзяччя валяються, блючи на сонц, ще й величезн суднов манометри (О.Г.). За хатою в Дорошенчихи клька вуликв стоять серед кущв винограду (О.Г.). Як тяжко, сумно непевно було навколо, серед дерев, мурашникв-землянок кладовищ печей (П.З.). Конструкц "посеред род.в." передають т ж сам значення, що й прийменников конструкц "серед род.в.". Бльшсть пдпорядкованих компонентв цих конструкцй ма просторове значення. Наприклад: Де тльки не доводилося йому спати за роки вйни . на возах, на рудй, слизькй глин, на потолоченй трав посеред лсових галяв (П.З.) Синкретичне об'ктно-просторове значення мсця д може мати прийменниково-вдмнкова конструкця "по м.в.". Наприклад: Вже смеркалося, а по хатах ще лунали псн (П.З.) Серед дбраного нами лексичного матералу прийменниково-вдмнкових зворотв "по м.в." з значенням мсця д виявлено мало. Найчастше так сполучення, приднуючись з дсловами руху, мають семантику шляху перемщення (про це детальнше дал). Синкретизм об'ктно-просторового значення мсця д зумовлений лексико- граматичними особливостями як головного компонента (дслова з значенням мсця д), так залежного - менника з конкретною семантикою. "Прийменниковий зворот постйно розвивався, - пдкреслю Слинько, - витсняючи орудний вдмнок при дслов нецлеспрямованого руху ще в бльшй мр, - при дсловах стану" (Слинько, 1968, 15). Зараз домну словоформа з прийменником "по м.в.". Орудний вдмнок мсця особливо був продуктивним у мов захдно-укранських письменникв. Конструкця "по м.в." займала займа в укранськй лтературнй мов панвне мсце тому, що пода точншу характеристику взамод д простору. Синкретичн ДЧР з частковим значенням мсця д репрезентуються конструкцями "мж (помж) род.в." та "мж (помж) оруд.в.". Цей зворот ма значення контактного мсцеперебування мж рядом об'ктв. У дослджуваних зворотах роль пдпорядкованого елемента заповнюють менники (особов займенники) на позначення: двох чи бльше рзномантних предметв чи осб, наприклад: А над вечр мж тополями, де затнок триматься цлий день, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (О.Г.) У газику сидить начальник полгона Уралов, Петро, й товариство його, а мж офцерськими кашкетами й Тоня волосся розвива (О.Г.) Почати хоч би з того, що планшет висв на довжелезному ремнц, . плутався мж ногами у Степана (П.З.). Така семантика вимага вд менника форми множини: А помж вуликами вигляда баба . (О.Г.) А помж ними груддям бито цегли лежить те, що звалося школою (О.Г.) . Синкретичн другорядн члени речення з об'ктно-обставинним значенням, виражен прийменниково-вдмнковим зворотом "мж о.в.", можуть залежати вд слв категор стану: . ¶ вже нема мж ними такого промнчика, щоб х з'днував . (П.З.) Синонмчною прийменниковому звороту "мж (помж) оруд.в." конструкця "мж род.в.", яка переда значення контактного промжного мсцеперебування. Для этой цели на место действительных обладателей - членов союза, называемого юридическим лицом, создают фиктивного обладателя - "юридическое лицо", - которого и рассматривают как индивидуального обладателя общего имущества. Более широкие точки зрения на природу юридических явлений и здесь, впрочем, ведут к замене фиктивных представлений истинными. Ср. Мейер, "О юридических вымыслах" (в "Ученых Записках Казанского Унив." за 1855 г.); Муромцев, "Гражданское право древнего Рима" (М., 1883); Мэи, "Древнее право", гл. 2; Дормидонтов, "Классификация явлений юридического быта, относимых к случаям применения Ф." (Казань, 1895; здесь подробные указания иностранной литературы предмета). В. Н. Филарет - патриарх российский, в мире Феодор, старший сын боярина Никиты Романовича. Предполагают, что он родился от второго брака Никиты Романовича, между 1554 и 1560 г. В детстве он получил хорошее образование и научился даже латинскому языку по собранию латинских речений, написанных для него славянскими буквами одним англичанином Подбн конструкц трансформами речень з подвйним присудком. Так структури засвдчують такт синтаксично деривац, вихдну базу яко становлять дв сурядн частини з семантикою одночасност. Предикат першо частини виражений дсловом з значенням д, предикат друго ступеньованим прикметником з дсловом-зв язкою бути, що визнача фзологчний або психчний стан стоти, наприклад: Хлопець повернувся найвеселший з усх \ Хлопець повернувся Хлопець був найвеселший з усх. У другому реченн експернсив зазна редукц, а ступеньований предикат, приднавшись до першого речення, ста представником семантики згорнутого речення . Внаслдок цього суб ктна синтаксема просто ускладнено конструкц вступа у синтаксичн зв язки з обома компонентами подвйного присудка щодо дслвного компонента вона викону семантичну функцю дяча, щодо прикметникового семантичну функцю експерсива . Подвйн синтаксичн зв язки мамо також в ускладнених структурах з синкретичним другорядним членом. Як прост речення з подвйним присудком, вони трансформами елементарних конструкцй з значенням одночасност.
Наполнитель - пенополистирольные шарики.
Оригинальная подушка-релаксант.
раздел: подраздел: Синкретичн другорядн члени речення з об
СКАЧАТЬ РЕФЕРАТ Синкретичн другорядн члени речення з об Литература, Лингвистика Искусство, Культура, Литература рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
Комментариев нет:
Отправить комментарий